ГОНОРАР. ПЛАТА ЗА ПРАВОВУ ДОПОМОГУ (ГОНОРАР)
        Розмір плати за правову допомогу встановлюється у договірному порядку між клієнтом і Колегією. У разі участі адвоката у кримінальній справі за призначенням та при звільненні громадянина від оплати правової допомоги через його малозабезпеченість оплата праці адвоката здійснюється за рахунок держави в порядку, встановленому законодавством. Якщо договір розривається достроково, оплата праці адвоката провадиться за фактично виконану роботу. Київська обласна колегія адвокатів вважає, що гонорар є формою одержання винагороди за надання правової допомоги клієнтам; він має бути законним за формою і порядком внесення і розумно обґрунтованим за розміром. Практично всі справи клієнтів є особливими і такими, що, безумовно, потребують індивідуального підходу до їх вирішення, але, разом з тим, усі ці справи можуть мати єдиний універсальний вимір – грошовий (майновий). Питання гонорарних відносин та гонорарної політики є найделікатнішим. Виконуючи побажання своїх клієнтів, а також враховуючи Правила, пропонується декілька форм оплати гонорарів за надання правової допомоги, а саме: гонорар фіксований – сплачується одноразово, що дає змогу клієнтам повністю спланувати витрати; гонорар фіксований поетапний – оплачується щотижня, щомісяця, щокварталу, поетапно тощо, що дає змогу клієнтам планувати витрати; гонорар погодинний – облік витраченого часу, заснований на погодинних ставках, які залежать від посади, рівня кваліфікації і досвіду тощо; оплачується відповідно до виставлених рахунків, що дає змогу клієнтам у повному обсязі контролювати реально витрачений час, вартість і витрати.
        Обґрунтування гонорару
        Відповідно до Правил фактори, які беруться до уваги при визначенні обґрунтованого розміру гонорару, можуть включати в себе: обсяг часу і роботи, потрібний для належного виконання доручень клієнтів; ступінь складності та новизни правових питань, що стосуються доручень клієнтів; необхідність досвіду для їх успішного завершення; вірогідність того, що прийняття доручень клієнтів перешкоджатиме прийняттю інших доручень або суттєво ускладнить їх виконання в звичайному часовому режимі; необхідність виїзду у відрядження; важливість доручення для клієнта; роль у досягненні гіпотетичного результату, якого бажає клієнт; досягнення за результатами виконання доручення позитивного результату, якого бажає клієнт; особливі або додаткові вимоги клієнта стосовно термінів виконання доручення; характер і тривалість професійних відносин з клієнтом; професійний досвід, науково-теоретична підготовка, репутація, значні професійні здібності. Однак слід взяти до уваги, що жоден із цих факторів не має самодостатнього значення – вони взаємозв’язані щодо обставин кожного конкретного випадку.
        Фактичні видатки (витрати)
        Згідно з Правилами, гонорар не включає кошти, що мають сплачуватись клієнтами на покриття фактичних витрат, пов’язаних з наданням правової допомоги. Київська обласна колегія адвокатів вважає, що видами передбачуваних фактичних витрат, пов’язаних з виконанням доручень, можуть бути: оплата роботи фахівців, висновки яких є необхідними для належного надання правової допомоги, транспортні витрати, витрати на відрядження, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та нотаріального посвідчення документів, телефонних розмов, витрати на охорону тощо.